Робити свою справу і ризикувати: як моностудія жіночого фітнесу продовжує працювати в Києві під час війни
Сьогодні героїнею “Незламних підприємців” стала Анастасія Білецька, власниця “Моностудії жіночого фітнесу AB FITNESS “. Свою студію вона відкрила за 4 місяці до того як почалася війна, а всього фітнес-сфері Анастасія присвятила 9 років.
“Я обожнюю свою роботу, особливо працювати з дівчатами різного віку, мене надихає те, як може змінюватися тіло, мислення та відношення до себе. Крім того, фітнес – це підтримка здоров’я. Особисто для мене фітнес – це не просто гарне тіло, ми спілкуємося, обмінюємося емоціями, а іноді створюється вже ком’юніті та дружба, тому це щось більше ніж як спорт, як багато вважають, такий собі клуб гарних, спортивних, розумних українських дівчат, які працюють над собою, як у фічичному, так і у ментальному плані”.
Про зміни після 24 лютого
23 лютого я провела вечірнє заняття в мінігрупі, яка була заповнена – ми були веселі та щасливі, не дивлячись на те, що дівчатам було важко (через тренування). З вечора планувала вже нову програму тренування для дівчат, але на жаль саме 24 лютого вже не змогла провести. Саме в цей день і припинила свою роботу.
Тоді о 6 ранку, по можливості, написала всім своїм спортсменкам особисті повідомлення, написала пост про те, що студія тимчасово закривається, поки ситуація не стане зрозумілою.
Весь час ми з дівчатами підтримували зв’язок, тому у квітні ми почали займатися онлайн з тими, хто був в безпеці та мав таке бажання. Вже пізніше, з 18 квітня я спробувала запустити в роботу студію, бо зрозуміла, що люди трохи повернулися до Києва, а фітнес – це чудовий спосіб зняти стрес, та підтримати один одного.
Про зміни в команді
До війни у нас була команда з двох осіб і я якраз шукала ще одного тренера. Тоді 22 лютого на співбесіду пришла дівчинка, з якою ми домовилися про співпрацю, вона мала почати проводити тренування саме 24 лютого. На щастя, коли я запустила студію знов, уся наша команда почала працювати без змін, ми всі замотивовані працювати. Більше того, ми мріяли, повернутися до роботи, щоб хоча б на якийсь час згадати, як добре бути на своєму місці.
Дякувати, релокейт не довелося робити, все залишилося на місці, та орендарі пішли нам на зустріч у зв’язку з ситуацію, тому я Їм дуже вдячна та дівчата теж.
Про труднощі, з якими доводиться боротись
Труднощі були та є, бо ми зовсім молода моностудія, й тільки починали свій шлях. Наразі ми залишилися на тому же етапі й намагаємося розвиватися, покращувати свої тренування, щоб кожній клієнтці було комфортно займатися з нами.
В програмах допомоги від держави не беремо участі, бо я не зустрічала програму, яка б підходила нашій сфері. Все робимо своїми силами.
Повернувшись до роботи, ми вирішили піти на ризик, бо, це та сфера, в якій ми найкращі, а також можемо бути корисними. Тож ми були впевнені в тому, що це допоможе дівчатам, нам, та нашій економіці. Також, кожного місяця намагаємоcь 5-10% прибутку надсилати ЗСУ, бо що хто як не ми. Як кажуть краще якась допомога, ніж ніякої, ми є тил наших захисників і захисниць.
Як змінився клієнт?
Клієнтська поведінка та купівельна спроможність звісно змінилася, багато хто залишився без роботи, без домівки, чи зовсім виїхав з країни. В них пріоритети – відновити життя. На наш бізнес це суттєво впливає, тому зараз я прийняла рішення залишити вартість послуг такою, як була до війни, робити цікаві знижки, щоб кожен, хто має можливість та бажання займатися з нами, втілив це.
Поки що, ми можемо продовжувати в такому напрямі, але дивлячись на те як ростуть ціни та йде зима, можливо, будемо думати над тим, щоб трохи підняти ціни, але так, щоб людям було по кишені.
Український підприємець – який він?
Український підприємець – це людина яка не здається, не дивлячись на обставини. Я думаю, що український бізнес буде ще кращим, ніж до війни, його буде понад 100%. Навіть зараз я знаю приклади того, як люди відкривають свою справу. Вони не бояться. Бо в нас була і буде країна можливостей.
Мені здається, що зараз найкраща підтримка від влади, це максимальне докладання зусиль, щоб закінчилася війна нашою перемогою.
А після перемоги ми всі разом створимо нову, сучасну модернізовану Україну.
Як зараз себе відчуває індустрія?
Я знаю, що зараз багато, хто виїхав за кордон і знайшов роботу там, тому зараз є вільні вакансії в великих фітнес-клубах, які працюють в нашому місті. Тому, якщо є тренери які приїхали до Києва, для них вакансії знайдуться точно.
Правда, що війна – це час можливостей?
Так, я погоджуюсь з цим твердженням, війна нам показала як ми маємо цінувати те що ми маємо у своєму житті, те що любимо, ми не повинні опускати руки, нам потрібно двигатися вперед, я впевнена, що такі дії в тилу теж прискорять перемогу.
