Медіаграмотність Новини

Фейки та провокації пропаганди рф про які ми маємо знати

  • 24 Травня, 2022
  • 1 min read
  • 262 Views
Фейки та провокації пропаганди рф про які ми маємо знати

Побудувати за лічені секунди метро в Одесі, воскресити Степана Бандеру, винайти спосіб за допомогою телеантен прослуховувати телефонні розмови… Схоже на те, що для російської пропаганди немає нічого неможливого, і невідомо скільки ще «подвигів» від неї чекати в майбутньому. Нараз давайте згадаємо найоригінальніші фейки росії і з’ясуємо раз і назавжди, як себе від них уберегти. 

Почнемо з того, що механізм російської пропаганди це не проблема сьогодення. Він був запущений десятки років тому. 

Роками ми споживали контент країни-агресора і на несвідомому рівні засвоювали іноді й невдало приховані там меседжі. Абсурдність фейків рідко була на однаковому рівні: інколи продумана та тонка, а іноді безглузда. Просто саме зараз ми перестали її заперечувати. 

Історія виникнення першого російського фейку, мабуть, сягає сивої данини, коли інформацію поширювати було справою нелегкою, а зберегти її для майбутніх поколінь ще важче. Головні фальсифікатори літописів про Україну, на мою думку, якраз і породили всі пропагандистські тези, на яких тримається брехня РФ, як от «Україна – окраїна», «українці та росіяни – один народ», «українці – селянська нація»… Усе виправлялося з метою «відбілити» репутацію росії, знайти мотиви для своєї агресивної політики. І було б простіше розвіяти кожен міф, якби не існування фальшивих доказів, які можна сплутати з правдою.

Чи то літопис івана грозного, чи то історія росії «за редакцію» катерини ‖… Важко згадувати імена фальсифікаторів, коли необхідно довести, чому їм не можна вірити. Для того, щоб заперечити чи спростувати інформацію з одного історичного джерела, потрібно знайти інше більш авторитетне. Варто ще додати фактор того, що й воно може бути змінене згодом. Отже, пропаганда росії – справа рук не одного покоління, це багатовікова історія обману,  наслідком якої є твердження по типу: «Україну придумав лєнін». Та, утім, ми оминемо цей факт зараз, не відволікаючись від теми. 

Під час підготовики матеріалу я вирішила, що головним джерелом будуть російські медіа, як джерело безкінечної фантазії російських пропагандистів. До того ж, це допомогає вивчити проблему з середини. Тож, на головній сторінці «риа-новости», не прогортаючи надто далеко, можна натрапити на доволі кумедний заголовок: «Европа начала конфисковывать историю России в пользу Украины». Отже, історія? Ахіллесова п’ята росії… Недарма, думаю, саме ця стаття була розміщена на «видному місці». Для країни, що виникла з болота, головне завдання усього свого існування написати собі величну історію. Тож, й російська пропаганда завжди починала з присвоєння заслуг гідних «великої держави». Ну і як же без Європи? Це ж вона головний лиходій, що посягнув на священну історію московії. 

 Автором наступного фейку є ті ж самі «риа-новости». Не знайшовши нічого цікавого на Луганщині, російські журналісти вирішили звернутися до перевіреного способу дістати сенсацію і створили її самостійно. На місці колишнього розташування українських мінометників звичайний настінний малюнок вони перетворили на елемент «чорної магії», нібито так вони «пытались «освятить» оружие и делали пометки кровью». Та, напевно, краще вже допомога потойбічних сил, ніж благословення кирила. 

Я вважаю, досить на сьогодні російських фейків, тому пропоную краще навчитися легко їх розрізняти серед потоку новин. 

  1. Лише офіційні джерела

Мабуть, перше, що спадає на думку, коли це стосується боротьби з фейками й російською пропагандою. Тому, будь ласка, в намаганні заспокоїти себе знанням останніх новин не забувайте перевіряти джерело, бо ще натрапите на черговий репортаж «риа-новости». 

  1. Дата публікації

Позбавте себе зайвих хвилювань, просто звернувши увагу на дату публікації статті. Це не менш важливо, ніж перевіряти першоджерело.

  1. Заголовок

Він не має бути оцінного характеру, тим самим маніпулювати свідомістю читача. Заголовок без пропаганди констатує факти.

  1. Будьте політично освіченими 

Аполітична позиція під час війни просто неможлива. Якщо ми раніше з’ясували, що головна тема російської пропаганди – це історія, то нам просто необхідно нею цікавитися, вивчати, досліджувати кожний її момент. Людина, що оперує подібними фактами, точно не повірить у черговий фейк.

І наостанок, хочеться побажати нам мирного неба над головою і поменше російської пропаганди.

Усе буде Україна!

Авторка: Єлизавета Даценко

About Author

Марія Сартанія

Марія Сартанія – журналіст, смм-редактор. Досвід роботи – 8 років. Працювала у найкращих глянцевих виданнях України. Вона вміє писати просто про складне, сьогодні розвиває медіапроєкт oknews.in.ua