Няня Віка з Маріуполя: як російські серіали “нульових” насаджували нам свої свої шкідливі ідеї

Період “дев’яностих” та “нульових” у плані поп-культури та того, що в Україні показували зокрема з екранів телевізора, було дуже обмежено. Тоді українська культура та проєкти за різними причинами програвали російським або західним. А пересічний глядач з русифікованого міста не замислювався на тим, що він дивиться: російську пропаганду чи українське натуральне.

Як би не було це прикро, це факт.

Зокрема з блакитних екранів кожної середньостатистичної родини кожного дня окрім “Всі жінки відьми”, “Друзі”, “Відчайдушні домогосподарки” та “Ксена – принцеса воїн” можна було побачити такі серіали, як “Моя прекрасна няня”, “Не родись красивой”, “Ранетки”, “Солдаты”, “Кадеты” та “Бригада”.

І так, це не просто серіали, за переглядом яких ми проводили вечори, а потім зранку обговорювали. Це ідеї, які ми підсвідомо приймали на віру.

Круто бути воїном

Найпростіше та й найочевидніше. Телевізори рф десятиліттями насаджували в російськомовний простір дві ідеї: бути військовим правильно та круто, російська армія найпотужніша. І якщо серіал “Солдаты” зі своєю суворою армійською романтикою звертається до дорослих чоловіків, що служили, то “Кадетство” прямо говорить із підлітками.

Я навіть пам’ятаю, як хлопці з класу обговорювали кадетів і говорили, що хочуть бути, як вони. Хотіли б носити такі кітелі та бути частиною почесного навчального закладу. А де можна стати поческним офіцером Суворовського училища? Що, в Україні стають “суворовцами”? От і ні. От і думайте.

І вся ця ідея йшла одночасно на всіх: росіян вчили знати, що вони найсильніша армія, а інші країни – що їм не стати такими ж, бо вони менші та слабші.

Острівок сексизму та мізогінії

Більшість жінок у 2005 місяцями чекала, коли ж Катерина Пушкарьова, така розумна й крута дівчинка, нарешті стане красивою та здобуде своє справжнє жіноче щастя. Коли ж вона нарешті буде влаштовувати оточуючих її людей.

Так, я про “Не родись красивой”.

Якщо подивитись рандомну серію цього шедевру (не раджу), то можна зловити іспанський сором по всім фронтах: від сюжету й світоустрою компанії Зімалето до акторської гри.

Головна ідея серіалу – головне бути красивою та влаштовувати чоловіків поряд, вийти заміж, тоді в тебе буде все супер. Цілих 200 серій герої серіалу знущаються з Каті в окулярах та роблять що завгодно, але тільки не працюють.

Персонажі – суцільний набір тупих стереотипів. Жінки, які пліткують, мріють про шлюб, худнуть та страждають від нерозділеного кохання. Жінки ненавидять інших жінок, бо вони відбивають у них хлопців. Чоловіки думають тільки членом, розглядають жінок, як товар для сексу, зраджують і постійно. Вони або обговорюють жіночі фігури або десь тусуються. І регочуть зі страшних дівчат. Автори серіалу окремо ще регочуть з ЛГБТ, зробивши з єдиного персонажа-гея карикатуру на представників спільноти.

Вся ідея серіалу: домоустрій із мізогінією, сексизмом та принижуванням один одного у адаптованій обгортці американського серіалу “Дурнушка Бетті”.

І ці ідеї вбирали в себе й маленькі дівчата, які дуже співчували Катрусі та Кірі, які постійно страждали від зрадливого Андрійка, бо люблять його страшенним коханням.

Ідеальні стосунки та Маріупольска Сіндерелла

Коли розумієш, що головна героїня серіалу “Моя прекрасна няня”, історії, яку любили діти та жінки, це добра, але трохи не культурна няня Віка Прутковська з Маріуполя, ще більш починаєш ненавидіти русню.

Автори серіали створили головну героїню няню Віку з Маріуполя та ії нахабну родину, яка просто сидить на шиї у культурного московського продюсера Шаталіна, а він все намагається її привчити до “московських” порядків. Весь серіал нам натякають, що вона, як і інші неосвічені родичі з Херсону та Маріуполя нижчі за московитів, а Віка тільки й хоче, що вийти заміж. Бо така її доля та призначення.

Вона прекрасна і добра, вміє щиро любити, але не дуже розумна.

Але якщо ви думаєте, що автори серіалу прихильні до всіх московитів, то ні. Вони знущаються з молодшої дочки Шаталіна, яка розумна і ходить до психолога – всі її походи до лікаря подаються у комічному настрої. І також є Жанна – освічена, багата та самодостатня, яка не дуже любить дітей. Вона без чоловіка та правильних для жінки цінностей, то ж постійно подається як такий собі нещасливий аутсайдер.

Лише тільки чоловіки там правильні й все їм можна.

І уявіть, що ми мали зростати на цих цінностях, які навіть історично, не сходяться з українським менталітетом. Бо в Українців до приходу сусідів всієї цієї патріархальності й близько не було.

Мабуть, комусь приклад серіалів і поп-культури, яка йшла з екранів телебачення, це такий собі приклад. Але зовсім навпаки. Бо саме поп-культура має вплив. Вона – відображення суспільних настроїв, вона впливає на найвразливіші розуми дітей та підлітків та керує тим, якими дорослими вони стануть. Керує та вчить дуже ненав’язливо та у форматі розваги.

Ось так.

Дісклеймер: текст колонки є лише думкою автора