Реалії сьогоднішнього Херсона: розповідь очевидиці
Херсон був окупований на початку березня. Oknews писав про те, як жив окупований Херсон у березні та квітні. Сьогодні ж ми поспілкувались з жителькою міста про те, що змінилось у місті за цей час. За зрозумілими причинами не публікуємо ім’я та прізвище нашої співрозмовниці.
Вперед значить назад
За останні два місяці Херсон з кожним днем все більше перетворюється на радянське місто. Таке враження, що після початку війни з росією, час в нашому місті йде не вперед, а тільки назад. Сьогодні в Херсоні можна побачити Леніна, червоні прапори та герб СРСР. І все це на фоні російської ганчірку кольорів «Аквафрешу».
Мені здається, що нас хочуть привести навіть не до сучасної росії, а далеко назад, в СРСР. Вони знищують українські книги, вивозять наше зерно, крадуть трактори та іншу техніку, проводять політику показового терору. Час від часу в мене з’являється відчуття, що я потрапила у портал часу, та якось дня прокинулась в сталінському СРСР.
В херсонських фермерів почали відбирати частину урожаю. Це просто якісь 30-ті роки, і це не метафора. Це факт.
Проблем із продуктами наразі немає, на базарі можна знайти все, що треба. Головна проблема – високі ціни та питання, де ж взяти гроші. Проблема з медикаментами глобально не вирішилась, хоча на тому ж базарі продають російські ліки прямо з багажників автівок. Ціни космічні, якість російських ліків сумнівна. Тим, хто страждає на хронічні хвороби, все ж доводиться домовлятись із волонтерами, щоб ті якось діставали необхідні ліки.
В області ситуація з провізією та медикаментами складніша. В деякі села неможливо нічого доставити через обстріли.
Із приємного: місті набирає обертів партизанський рух та рух опору. На стовпах можна побачити листівки, де патріоти попереджають окупантів, що на них чекає смерть.
Кати працюють
Катування людей не припиняється. Навпаки, представники спецслужб ще більш активно вишукують журналістів, активістів, учасників мітингів та чиновників, які не погоджуються працювати з росіянами. Проукраїнська позиція в Херсоні, яка може стати відомою ФСБ – квиток до катівні. В місті – справжні репресії тих, хто не погоджується з новою владою та їх планами на майбутнє для нашого регіону. І, зрозумійте, людей шукають та катують не тільки в Херсоні, а й по всій області. Скільки тих катівень – важно уявити.
Важливо, що вбивають далеко не всіх, більшість піддають катуванням, а потім відпускають. Напевно, що інші бачили наслідки та боялись. З того, що відомо мені, людей катують електричним струмом, б’ють, стріляють біля голови, душать, надівають протигаз та перекривають кисень. Особливо жорстоко відносяться до тих, хто був в АТО. І це наша реальність, а не книга про допити в НКВД.
Думаю, ви знаєте, що в Херсоні зараз немає українського мобільного зв’язку, і росіяни потроху під’єднують містян до російської мережі. При цьому, коли ти купляєш сімку, вони фотографують твій паспорт. Думаю, що розмови прослуховуються. Російська влада планує спіймати всіх, хто підтримує Україну у цій війні.
Але ми хочемо назад, до України, віримо в ЗСУ та хочемо попросити швидше звільнити нашу область. Адже ми можемо просто не дочекатися та померти десь в російські катівні за любов до своєї Батьківщини.
