Жінки на війні Спецпроєкти

Українська Жанна Д’арк: як підприємниця з Києва стала розвідницею в українській армії

  • 26 Квітня, 2022
  • 1 min read
  • 61 Views
Українська Жанна Д’арк: як підприємниця з Києва стала розвідницею в українській армії

Вважалося, що війна – чоловіче заняття, в якому немає місця для жінки. Але тепер – це справа для кожного та кожної. 

Українські військові героїчно захищають свою землю заради майбутнього України та мирного неба над нею.

Серед членів ЗСУ є прекрасні, сильні та вольові жінки. Познайомтеся, це – Євгенія Емеральд, українська Жанна Д’арк. Вона бойовий офіцер ЗСУ, снайперка та розвідниця. Наразі робота Євгенії – виїзд в гарячі точки та захист українців (розповідати деталі роботи зараз вона не може). 

Але бойовим офіцером вона була не завжди. До війни Євгенія займалась підприємництвом та материнством, колекціонувала зброю. Вона створила три бізнеси: ювелірне виробництво, базу відпочинку з подобовою орендою та бізнес-клуби для підприємців. Все майно, статки та всю себе Євгенія віддала на благо майбутньої перемоги своєї країни.

На цю війну я віддала все: колекцію зброї, всі свої заощадження, нерухомість та дві машини. Все зробила, щоб люди могли пересуватися містом та захищати мирних жителів. Коли я приїхала у військову частину, зі мною були лише спідня білизна, тактична форма та моя машина. Porsche Cayenne, який також тепер служить ЗСУ”, – розповідає про своє життя Євгенія.

Як минули перші дні війни?

У моїй історії важливо розпочати з 23 лютого. Тоді я прокинулася і почала щось відчувати. Я віддала своєму співробітнику всю готівку, яка була і сказала закупити їжу та все необхідне для 30 осіб на півроку життя.

Після поїхала до своєї квартири, забрала всю зброю з колекції (5 нарізних та 5 гладкоствольних рушниць) і перевезла у приватний сектор. У підсумку, підготовчі роботи закінчились о 3:30 ранку. З мене всі сміялися того дня, але коли колишній чоловік зателефонував о 5-й ранку, сміятися перестали.

Після перших вибухів в Києвi, я одразу поїхала до центру за близкими людьми. Протягом 6 годин вивозила людей з усього Києва до себе у приватний сектор. Там зробила притулок. Також, вивозила всіх знайомих із Харкова. Я знала, що якщо розпочнеться війна, то з Харкова. Просто знала.

Таким чином, у перший день, я займалася захистом і обороною цивільних. Морально до війни я була готова вже давно. Все завдяки моєму татові. Мій батько все життя робив запаси та готувався до війни, навчив цьому мене.

Про свій вибір захищати країну

Коли почалася війна, я вже знала, що буду захищати країну. У перші дні я охороняла цивільних у Києві.  Поїхала з притулку лише після того, як знайшла тих, хто буде охороняти цивільних. Тоді вже потрапила до територіальної оборони, а потім вирушила на службу до ЗСУ. 

Я б зробила це і вдруге, і втретє, і будь-коли. Я впевнена, що ми пройдемо всі випробування і після війни Україна стане найяскравішою та найкращою країною в Європі. Ми більше ніколи не будемо буферною зоною.

Зараз шкодую лише про одне: що не мала можливості піти захищати країну у 2014 році. Тоді в мене тільки народився син і я не могла його залишити за законом. А також про те, що за цей час я закинула свої тренування зі стрільби і не була готова до війни повноцінно.

Єдина жінка серед військових чоловіків: як це?

Не скажу, що було просто. Хлопці прийняли мене тільки через 2 тижні, вважали, що тут мені не місце. Проте прийняли! Я відмовилась від пропозиції командира жити окремо від чоловіків, адже хочу бути солдатом і не виділятись. Тож, розділяю зі своїм взводом усе!

Наразі ми з хлопцями дуже розуміємо та цінуємо один одного. Вони називають мене Баронесою, а я дуже сумую за кожним з них, коли відїзжаю у відрядження. Ми в гармонії один з одним і я дуже цьому рада.

Чи спите зі зброєю? 

Звичайно! Наразі моя зброя – автомат. Але скоро отримаю рпг гранати і якусь іншу зброю. Вирішимо це питання з командиром вже скоро і в мене з’явиться ще “компанія” для сну. 

Яка наступна бойова задача про яку можете розповісти?

Наразі, я працюю в полях, на фронті. Але після збираюсь працювати в окупованих містах України. Мені до душі бути українською діверсанткою. Я відчайдушна!

Чи бачите ви сни?

О так! Я бачу дуже різні сни, але загалом це бойовики та якісь екшени. В мене тепер тільки так працює підсвідомість.

Проте мої подруги розповідають, що бачать зі мною сновидіння, в яких я дуже красива, у лісах чи зеленій траві в оточенні сонця. Мабуть, думають про мене тільки так!

Що найскладніше в ці часи?

Моральний стан. За час війни дуже багато друзів зрадило, багато заможних знайомих просто втекли за кордон і почали мені говорити гидоти. Колишні друзі вважають, що я піарюсь і нічого не роблю насправді. 

Мені дуже складно з змиритись зі зрадою і звикнути до цього та військового мародерства серед людей. Наприклад, була ситуація, коли ми купили бронежилети, рації та інші важливі речі для військових і просто не отримали більшу частину всього. Речі просто зникли.

Але це трапляється тож це просто ще одна негаразда, з якою ми маємо впоратись.  

З якою думкою прокидаєтеся?

Я думаю про те, що вперше у житті на своєму місці, у гармонії. Я думаю, що відстоюю свою країну. І я хочу, щоб моя дитина повернулася сюди.

Ви будете служити у ЗСУ після перемоги?

Так. Я вперше відчуваю себе на своєму місці і хочу зв’язати своє життя саме з цим. Громадянське життя я вже не вважаю своїм. Після війни я туди і до бізнесу не хочу повертатися. Війна – це моє.

Що перше зробите після перемоги?

Найперше – зателефоную мамі. Після я вип’ю водки, а наступного дня буду займатись відновленням країни. У нас буде дуже багато роботи після перемоги: доведеться вирішувати проблеми з військовими злочинами, мародерством серед місцевих, дезертирами, які неодмінно захочуть повернутись в Україну. 

Роботи буде багато, але я буду робити її з радістю у вільній Україні.  

Про важливі навички всіх українців

З цією війною ми вже набули найважливішої навички і продовжуємо її відточувати. Це звичка допомагати одне одному, об’єднається. Ми повинні й надалі допомагати одне одному та нашій країні. Ну і стріляти обов’язково має вміти кожен із нас.

About Author

Марія Сартанія