Я пишу вірші уже досить давно, але цієї весни вони особливі. Як, зрештою, і все інше.
Деякими з них я хочу поділитися з читачами. Бажаю приємного читання.
***
Наші степи залиті кров‘ю
І сяєвом страшних зірниць
Знайомі з « братньою любов‘ю»
Знайомі з дулами рушниць
Знайомі із жахливим криком
Із болем тисячі прощань
Знайомі з запиналом смутку,
Що не затьмарить блиск світань
Упевнена: цю пам‘ять- рану
Народ мій зможе пронести
І сповідь сили, сили волі
Понести у нові світи.
***
І час зупинить біг
А серце – стукіт свій
Невідворотність сну ти, друже, зрозумій.
На вельоні думок метелика шукай.
Лиш мріяти про рай, лиш мріяти про рай.