Люди Щоденник війни

Як не знецінювати життя під час війни: що думає психолог

  • 13 Липня, 2022
  • 1 min read
  • 61 Views
Як не знецінювати життя під час війни: що думає психолог

Війна в країні зовсім не означає, що треба поставити своє життя на паузу. Про це кажуть більшість психологів. Проте велика кількість людей знецінює власне життя, відкладаючи почуття, що «я живий» на потім.

Чому це небезпечно, та що з цим робити, ми обговорили з психологом Юлією Данилюк.

Як не знецінювати власне життя, поки в країні війна

Юлія Данилюк

Багато людей в Україні зараз вважають, що їх життя не має ніякої цінності: всі стовпи, на які вони опирались під час мирного життя, зникли. Зараз мало хто може планувати щось на довгий період; ситуація, коли друзі та рідні десь далеко, є досить поширеною; у багатьох близькі пішли на фронт і кожен день стає тотальним очікуванням.

У воєнний час дуже важливо знайти цінності, які є зараз у вашому житті: нехай вони будуть актуальні тільки сьогодні. Але вони обов’язково мають бути. Жертвувати гроші на армію, старатись на своєму місці наблизити перемогу – це також цінність, адже всі ми боремось за свою свободу і право жити так, як нам хочеться.

Ще один момент, від якого досить важного себе уберегти – це розмови про смерть, насилля та тортури. Навіть, якщо з вами та вашими близькими та знайомимо все добре, ці теми підіймаються в новинах, спілкуванні, на роботі й так далі. Людина починає усвідомлювати, що смерть може зустріти її у будь-який момент, починає шукати сенс життя та не знаходить. Під час війни такий стан є нормальним. Наша головна задача зараз – просто вижити. Тому, якщо ви ловите себе на таких думках, без паніки. Єдині ефективні ліки – знайти цінності у своєму житті та продовжувати жити кожен день. Це дійсно важливо.

Як просити підтримки та підтримувати близьких

У стані, коли людина не бачить цінності власного життя, їй потрібна підтримка. Це нормально. Ідеально, звичайно, звернутись до спеціаліста, але в наших реаліях дозволити собі зробити це можуть далеко не всі.

Тому важливо звернутися за допомогою до близьких. Головне, пам’ятати, що потребувати підтримки – це нормальний стан. «Терпи і мовчи» – це неправильна настанова, з якою багато хто з нас живе все своє життя, тому важливо усвідомити, що ви маєте право потребувати підтримки на допомоги.

Тому просто попросіть тих, хто поруч, підтримати вас: для когось це розмова, для когось тактильний контакт, для когось просто почуття, що хтось поруч, робить свої справи. Поділіться своїми почуттями та попросіть вас підтримати. Це нескладно.

Планування життя і війна

Можливість планувати життя та думати, що ти знаєш, що буде через місяць в своєму житті, надає людині почуття стабільності. Зараз його немає, тому багато хто відчуває себе, ніби життя поставлене на паузу.

Перші місяці війни всі ми були дезорієнтовані: ніхто не розумів, що робити; куди тікати; та як жити далі. Багато хто відчував провину за те, що вижив.

Зараз кожен з нас звикає до війни. Це, звичайно, жахливо, але, щоб вижити, людській психіці доводиться звикати навіть до страшних речей.  На цьому етапі ми вчимось планувати своє життя на більш короткій дистанції, але планування стає реальністю.

Якщо не бачите цінностей, починайте планувати своє життя. Хоча б на декілька днів, та пам’ятайте, що навіть кава, куплена в кав’ярні вашого міста, наближає нашу перемогу. Адже з тієї кави будуть заплачені податки та отримані зарплати.

Тримаймося!

About Author

Наталія Вересюк

Наталія Вересюк  працює журналістом з 2009 року. Працювала в агенції РБК-Україна суспільним оглядачем (проєкт Утро.ua), згодом перейшла у глянцеву журналістику. Була головним редактором онлайн-версії журналу "Единственная" та бренд-менеджером всіх проєктів бренду. Сьогодні розвиває медіапроєкт oknews.in.ua